«Він був сином мужика і став володарем у царстві духа", писав про Кобзаря І. Франко. – Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, світлі шляхи професорам і книжним ученим. Десять літ він томився під вагою солдатської муштри, а для волі зробив більше, ніж десять переможних армій… Найкращий та найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті – невмирущу славу, яку в мільйонів людських сердець все заново збуджуватимуть його твори».
Задля вшанування пам’яті цієї насправді сакральної постаті в Малофонтанському клубі працівники культури провели літературно мистецьку годину "Любов до рідної України в поезії Т. Шевченка ",
бібліотекарем було зроблено презентацію книжкової виставки «Єднаймо душі словом Кобзаря».
Для виставки підібрано літературу, що розкриває творчий та життєвий шлях Тараса Григоровича, його спадок як письменника, художника, мислителя і борця за волю України .
Подивіться на рай тихий,
На свою країну,
Полюбіте щирим серцем
Велику руїну,
Розкуйтеся, братайтеся,
У чужому краю
Не шукайте, не питайте
Того, що немає
І на небі, а не тілько
На чужому полі.
В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля.
(Т.Шевченко)
Слова Тараса Шевченка завжди є актуальними і правдивими. Його любов до неньки України є вічним прикладом. Він страждав, карався, мучився, але не каявся. Відвідувачі читали поезію великого Кобзаря.
Немає коментарів:
Дописати коментар