Весна – найпрекрасніша пора року, з її приходом оживає природа, повертаються із далеких країв птахи, зодягаються в зелень, квітнуть дерева, гаї перегукуються голосним пташиним співом. Прийшла весна! З усіх великих свят нашого церковного року найбільш давнє, урочисте і радісне – це світлий день Христового Воскресіння. Це – “Цар і Господь, празників празник і торжество торжеств”, це – родинне свято, яке поєднує в собі народні звичаї, біблейську історію, духовну культуру, і це свято відзначають саме весною. Саме до цієї дати в бібліотеці села Малий Фонтан оформлена народознавча книжкова виставка "Великдень всіх нас на гостини просить" .
Саме на весну припадає найголовніше християнське свято – Пасха. Це – величне свято світлого Воскресіння Христа, який приніс себе в жертву за гріхи людей і спокутував їх своїми стражданнями. Саме слово “пасха” у перекладі з грецької означає “страждати”. Але це світле, радісне свято Воскресіння Сина Божого Ісуса Христа в усі часи давало людям наснагу ВІРИТИ, ЛЮБИТИ, ПРОЩАТИ.
Історія і традиції Великодня Великдень. У цей день християни святкують Воскресіння Ісуса Христа, що сталося на третій день після його смерті, при чому день смерті вважається першим днем. Свято називають також Пасха або Паска. Вважається найважливішим християнським святом, котре виказує радість з приводу перемоги Божого Сина над Смертю та вічним Забуттям. У Воскресінні бачать підтвердження життя після смерті, що і є головним змістом святкування. В Україні святкувати Пасху почали наприкінці першого тисячоліття, з приходом християнства. За біблійним сюжетом, Iсус Христос воскрес рано-вранці і це Воскресіння супроводжувалось великим землетрусом - ангел небесний відвалив камінь від дверей Гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці Марія Магдалина, Марія, мати Якова та Соломонія прийшли до гробу з пахощами, щоб обмастити тіло Iсуса, але побачили відвалений камінь і порожній гріб. Тоді схвильованим жінкам з'явився ангел та сповістив про Воскресіння Господнє.
Походження назви "Великдень" Існує декілька легенд щодо виникнення назви свята. За однією з них назва "Великдень" ("Великий День") з'явилася аж наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства. Легенда говорить, що "Великдень називається так тому, що в той час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, щоб був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розп'яли Христа - дні поменшали. Тепер тільки царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів…" Згідно іншої легенди, свято Великодня народилося сім тисяч років тому, ще за часів до християнства і було пов'язане з язичницькими культами (Великий День хлібороба).
Великодні прикмети та повір'я Якщо на Великдень небо ясне та сонце грає – до хорошого врожаю і червоного літа; якщо дощ – добре жито; Як дощ або негода в перший день Пасхи, так весна дощова буде; Не кожен день – Великдень, а хліб – не паска; Коли на Великдень спить господар, то зляже пшениця, а якщо господиня – льон; На Великдень "Сонце грає" і "в цей день все веселиться на небі і на землі"; Під Великодню неділю негоже спати, тому що "хто спить, той своє щастя проспить"; На Великдень всі мають веселитися, бо хто буде сумувати в цей день – буде сумувати весь рік; Якщо хтось помирає на Великдень, то вважається, що його щаслива душа піде просто до неба.
Вважається, на Великдень все стає видимим, навіть містичне, маленькі діти з чистою душею можуть побачити всі земні скарби, які у цю ніч світяться вогниками; На Великдень можна просити у Бога все. Так, люди похилого віку розчісували своє волосся з думкою про онуків, щоб їх було стільки, скільки волосся на голові. Бажаючи розбагатіти, вмивалися зі срібного посуду. Дівчата просили нареченого; З нетерпінням чекали першого удару дзвонів. Якщо з першим ударом перехреститися зі словами: «Христос воскрес, а рабу (ім’я) здоров’я», то одужає навіть важко хвора людина; Вставали до світанку, щоб не проспати щастя; Дівчата вмивалися водою з червоного яйця, щоб бути рум’яними; На Великдень усі мають веселитися, інакше сумувати доведеться весь рік; У Великдень не можна займатися домашньою роботою – з клопотами піде щастя; Освячені продукти не можна викидати, їх потрібно з’їсти за святковим столом, поділитися з рідними та сусідами або роздати бідним.
Великий день! Великий день! Ясний Великдень на землі! Багато радості й пісень Приніс нам янгол на крилі. Великдень всіх нас на гостини просить, Малює сонце полотно небес, І крашанку, як усмішку підносить, Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
