І поліг наш народ, наче скошене жито

До дня пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років, який відзначається щорічно в четверту суботу листопада в Малофонтанській бібліотеці пройшла година - реквієм "І поліг наш народ, наче скошене жито".

Голод...Це страшне слово повертає нас у далекі 1932-1933 роки. Світова історія досі не знала такого жахливого винищення народу, яке на сьогодні з повним правом можна назвати геноцидом- злочином проти людства. 1933 рік- незагоєна рана України. ЇЇ народ нищили фізично і духовно, і навіть важко уявити, скільки сили йому знадобилося, щоб вижити, вистояти, не зникнути з лиця землі. 

   Це наша історія, і ми повині її пам'ятати.

Ніч огорнула мою Україну.
В небі високо засяяли зорі.
Чому ж до зірок я думкою лину?
Схиляючи голову в тихій покорі.
 Може ті зорі – то душі людей,
Які відлетіли в Голодні часи?
А серед них скільки було дітей!
Їм не бачити більше земної краси.
 Ніколи вже їм не пізнати кохання,
Не пройтися щасливими лісом і полем..
Голод нищив життя й сподівання.
Збережи , Боже , рід наш!
Повернись ,до нас доле!
Раптом туга стискає душу мою,
Свічку поставлю в вікні . Запалю.
Прошепчу я тихо молитву свою -
Тих , голодних 30 –х я гріх замолю.
 Хай світло від свічки у небо летить -
Хоча б одну душу зігріє в цю мить.
Щоб душа ця загублена спокій знайшла –
Й у Вічність до Бога вона відійшла.

Відвідувачі бібліотеки переглянули відео "Голодний Дух - День пам'яті жертв Голодомору ". Дітям була представлена книжкова виставка "Страшна правда голодомору".