Літературний провидець наукових відкриттів

8 лютого виповнюється 195 років від дня народження Жуль Верна(1828-1905), відомого французького географа, письменника, класика пригодницької літератури,одного з основоположників наукової фантастики. До цієї дати в бібліотеці пройшла відеопрезентація "Літературний провидець наукових відкриттів" і огляд книжкової виставки "Таємничий світ Жуля Верна". В цей день бібліотеку відвідала  староста Великофонтанського округу Гроза А.В.

Ще при житті  сучасники називали його “всесвітнім мандрівником”, “чарівником”, “провидцем”, “винахідником без майстерні”.Він зміг “зазирнути” на століття вперед та відобразити на сторінках своїх творів майбутні наукові досягнення людства. Його перу належать десятки планів,нарисів, схем, в яких він розробив прототипи речей, які ми зараз сприймаємо як щось звичайне.Письменник протягом всього життя цікавився науковими розробками, щоденно передивлявся величезну кількість наукових журналів та багато подорожував. Письменник описував такі фантастичні технології та винаходи, котрі просто неможливо було створити на той час: електричну іскру, трансплантацію,силовий руль для морських суден.Особливо дивовижними у плані передбачень є роман “20 000 льє під водою”, новела”Один день американського журналіста 2889 року” та неопублікований роман “Париж в ХХ столітті”,який правнук письменника знайшов лише у 1905 році.

Твори Жуля Верна надихали багатьох науковців на власні відкриття. Існує легенда, що видатний авіаконструктор Ігор Сікорський ідею побудови вертольота взяв з однієї з улюблених дитячих книг”Робур-Завойовник”, а ідею Жуля Верна про акваланг згодом реалізував інший видатний француз Жак-Ів Кусто. Вважається, що на сьогодні залишилося ще 10 наукових ідей та передбачень Жуля Верна (з 108!), які не здійснились або ще не втілились в життя. Можливо мине ще зовсім небагато часу, і у списку нездійсненних пророцтв Жуля Верна не залишиться практично жодного не втіленого пункту.

 

Над Крутами тужить калина

29 січня - ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ГЕРОЇВ КРУТ в бібліотеці пройшла історична година "Над Крутами тужить калина". Відвідувачам бібліотеки була представлена тематична поличка "Відважної юності спомин".

 Є в українській історії події, які стали знаковими, стали символічними. Такою подією є героїчна смерть молодих захисників Української Держави, яка заявила світові, що хоче бути господарем у своїй хаті. Так задекларував IV універсал Центральної Ради, проголошений 22 січня 1918 року. У ньому зазначалося "... віднині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною Державою Українського Народу". А вже через 7 днів, 29 січня 1918 року чужинецька орда хлинула на Україну. Основні військові сили залишилися в Києві, бо робітники, обдурені більшовиками, хотіли повалити Центральний уряд, законний уряд Української держави. І вони, 500 юнаків із українського студентства Січового Куреня і Української Юнацької школи імені Богдана Хмельницького та студенти високих шкіл - пішли захищати молоду державу. Подвиг українських юнаків під Крутами навічно залишається в історії як символ національної честі.

 

Україна соборна-моя гордість і слава

Велична і свята, моя ти Україно,

Лише тобі карать нас і судить.

Нам берегти тебе,Соборну і єдину,

І нам твою історію творить...                                

Л. Костенко

22 січня Україна відзначає День Соборності, приурочений до Акту об'єднання цього дня Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.    Соборність українських земель має глибоке історичне коріння, спирається на споконвічну мрію народу про власну незалежну, соборну державу та є інтегральним результатом складного і довготривалого процесу її формування. Акт Соборності надав завершеної форми самостійній українській державі. Він став яскравим фіналом складного і тривалого шляху українців до консолідації етносу, перетворення його в єдину політичну націю, а також об'єднання території його споконвічного проживання в межах єдиної української держави.

В бібліотеці пройшов тематичний вечір "Україна соборна-моя гордість і слава" спільно з зав. клубом, бібліотекарем була представлена книжкова виставка присвячена Дню Соборності України та Свободи "Соборність України:символ свободи та єднання".

 

Щедрий вечір, добрий вечір!

Щедрий вечір, добрий вечір - 

І дорослим, і малечі!

Щастя, радості, любові,

Щоб завжди були здорові,

Вдачу мали гарну й щиру

І жили в умовах миру.

Щоб Господь оберігав,

Вам усе потрібне дав,

Щоб забрав з думок неспокій

Дав багато мирних років.
 

 Вечір 13 січня, напередодні Старого Нового року, називають Щедрий вечір. Українці 13 січня також відзначають Маланки та Василів вечір. У народній традиції свята Маланки та Василя об'єдналися у Щедрий вечір. Тобто, 13 січня ми відзначаємо: Василів вечір, свято Маланки та Щедрий вечір. 

У Щедрий вечір 13 січня ряджена молодь ходила по домівках, співала щедрівки, за що господарі їх щедро віддячували: пригощали оладками, пирогами, ковбасами. Щедрівками вітали господарів зі святом. Самі щедрування супроводжувалося магічними діями, танцями, музикою, пантомімою, обрядовими іграми з масками: наприклад, водили Козу та грали Меланку.

 Також важливим ритуалом Щедрого вечора були дівочі ворожіння.   Головна страва Щедрого вечора – кутя. Якщо на Різдво готують багату кутю, то на Маланку – щедру кутю. На відміну від багатої, її можна заправляти скоромниною (м'ясом та салом). Як і на багатий вечір, кутю також ставлять на покуті. Крім того, господині печуть млинці, готують пироги та вареники з сиром, щоб обдаровувати щедрувальників та посівальників. Перед тим, як сісти за стіл, обов'язково молилися.

Традиція свята з'явилася багато століть назад і оповита безліччю легенд та важливих історичних подій. Однією з найбільш відомих різдвяних мелодій у світі вважають композицію «Carol of Bells». Насправді це українська народна пісня «Щедрик» в музичній обробці Миколи Леонтовича, до якої Петро Вільговський створив англійську версію слів. Микола Леонтович знайшов текст народної щедрівки і написав до нього музику. В основу твору покладена українська щедрівка — пісня добрих побажань, яка виконується в період зимових свят. Всесвітньо відома обробка «Щедрик» належить до тих, над якими Микола Леонтович працював майже усе життя: Уперше «Щедрика» виконав хор Київського університету в 1916 році. 5 жовтня 1921 року «Щедрик» був уперше виконаний на концерті в Карнегі Холі в Нью-Йорку. Відтоді й почалася слава «Щедрика». 

Казки Шарля Перро

А казка, діти, справжнє диво,

Там подвиги й пригоди є.

Вона кінчається щасливо,

Там місце кожному своє.

І мудрість в ній перемагає,

І щедрість, і любов свята.

Хай кожен з вас запам’ятає,

Що править світом — доброта.

Надія Красоткіна

Цьогоріч увесь світ відзначає 395-річницю з дня народження видатного письменника-казкаря Шарля Перро, автора дуже популярних і всесвітньо відомих казок — «Кіт у чоботях», «Попелюшка», «Спляча красуня», «Червона шапочка», «Синя Борода», «Осляча Шкура», які увійшли до збірки «Казки матінки моєї Гуски, або ж історії та оповідки минулих часів з повчальними висновками» (1697). До цієї дати в бібліотеці пройшла презентація книжкової виставки "Шарль Перро-найдобріший казкар" та відеоперегляд "Казки Шарля Перро".

Народився Щарль Перро 12 січня 1628 року у багатодітній родині впливового французького держслужбовця П’єра Перро та родовитої аристократки Пакетт Ле Клерк. Шарль був сьомою дитиною в родині. Років з 6-ти хлопчик навчився від мами читати, а першу чарівну казку Шарль почув від своєї няні. Йому настільки сподобались чарівні казки, що він готовий був слухати їх знову і знову. Він навіть спробував разом зі старшими братами написати свою казку, яка називалася  «Кохання лінійки та компаса».

Здобувши освіту Шарль вивчав юриспруденцію. Працював на посаді придворного секретаря та був одним з розбудовників Французької Академії наук.Написанню казок передувала робота над такими різножанровими творами, як «Стіни Трої або походження бурлеску» (1653), сатиричною поемою Вергілія, це до «Енеїди» Котляревськогого, а також оперним лібрето «Алкеста», створеним у співавторстві із Жаком Батістом Люллі. 

Водночас публікував літературно-критичні огляди на твори сучасників. І вже сягнувши поважного віку та відійшовши від державних справ Шарль Перро розпочинає роботу над адаптацією старовинних народних казок, осучаснючи їх та надаючи прикметного французького акценту. І, мабуть, це у нього вийшло якнайкраще, бо казки Шарля Перро підкорюють сердечка маленьких читачів вже багато поколінь.   Тож згадуємо, читаємо і перечитуємо казки Шарля Перро разом з усією родиною.