Традиційно День вишиванки святкується в третій четвер місяця травня.
Не дивлячись на те, що День вишиванки – це дуже молоде свято, воно вже встигло набути масштабів. Українська діаспора за кордоном сприяє поширенню цього свята, і тепер вже в 9-ти країнах щорічно святкується День Вишиванки.
Свято має свої традиції та звичаї. Кожен, хто надягає вишиванку в цей день, стає учасником свята. Можна піти у вишиванці на роботу, в школу чи на прогулянку з друзями.
В цей день проходить масштабний парад вишиванок у всіх крупних містах України. Проводяться фотосесії, конкурси та флешмоби. З кожним роком з’являється ще більше традицій.
Згідно з дослідженнями істориків, перші види вишивка з’явились ще за доби скіфів до нашої ери. А в 19 ст. Іван Франко почав поєднувати вишиванку з діловим костюмом.
Ще з давніх часів вишивка має своє особливе значення та символіку. В українській вишивці переважають червоні та чорні кольори. Орнаменти поділяються на рослинні, геометричні, зооморфні та комбіновані.
Здавна для українців вишиванки відігравали не стільки функцію одягу, як, за повір'ями, оберегом від усілякого зла. Тому сорочки та сукні оздоблювали візерунками на рукавах, комірах і на подолі, щоб малюнок торкався усього тіла. Для певного оберегу була особлива вишиванка - наприклад, дітям для захисту від псувань і злих духів, жінкам - для успішного заміжжя та легких пологів, чоловікам - аби були мужніми та мудрими.
Серед популярних рослинних орнаментів можна виділити:
Мак – символізує пам’ять, любов, захист від зла.
Троянда означає відновлення, відродження, життя.
Виноградні грона – цей орнамент символізує сімейне щастя та гармонійне поєднання чоловіка та жінки.
Калина – початок Всесвіту, зародження, краса. Тому калину часто уособлюють із сильним та непереможним українським народом.
Дуб символізує життя, розвиток, адже з давніх часів вважається священним деревом. Калину та дуб можна часто побачити на дівочих та чоловічих вишиванках.
Хміль символізує молодість, а Сонце та вода є символом світу, адже без них не існувало б життя.
Популярні геометричні орнаменти: кола, лінії в формі хвилі, земля з сонцем та водою, зірки та ромби.
Коло завжди було знаком гармонії, а зірки – всесвіт.
Перехрещений ромб означає поле, рідний дім.
Також на вишиванках можна побачити й ластівку, яка символізує добрі вістки про створення сім’ї.
Вишита сорочка (особливо чоловіча) вважалася ще й символом кохання та вірності. У давні часи кожна дівчина повинна була вишити сорочку своєму майбутньому чоловікові, аби захищала його, а також щоб знати, вірний він їй чи ні. Під час вишивання вона промовляла над одежиною заклинання: "Якою білою є сорочка на тілі, таким щоб і чоловік до жінки був". Якщо сорочка втрачала свою білизну після чергового прання, то рахувалося, що коханий зраджує. А ще за народним повір’ям вважалося, що чумаки довіряли прання своєї сорочки тільки одній дівчині, інших жінок до такого сакрального ритуалу не допускали. Таким чином чумак підтверджував вірність коханій.
Колись вишита українська сорочка з льону вважалася символом здоров'я та краси, щасливої долі й родової пам'яті, любові та святковості, оберегом і захистом від злих очей й поганого слова (навіть нині є реальні історії-свідчення про те, як саме вишиванка врятувала людей від біди). Це свого роду святиня і місточок між поколіннями.
Першим модником у вишиванці був видатний український письменник Іван Франко, який поєднав вишиванку з буденним одягом - піджаком. У такому вигляді він зображений і на 20-гривневій купюрі.
У давні часи дуже популярними були саме вишиті рушники, постільна білизна та атрибути одягу, а нині набули популярності вишиті ікони й картини. Також орнаменти української вишивки використовують у прикрасах з бісеру.
(Всі фото зроблені не в 2020 році)
