Свято Івана Купала є одним із найдавніших і найбільш улюблених у народі. В основі купальскіх обрядів лежать культи вогню, води та рослинності. Купальскі вогні-це відгомін культу сонця, купальська вода-символ цілющої сили, папороть-символ щасливої долі, чудодійна роса- забезпечувала красу й кохання, а купальське дерево-родючість і щастя. Обрядові ігри та вірування супроводжувалися купальськими піснями, веселими забавами, хороводами, плетінням вінків, розкладанням багаття.
Купальська ніч вважалася чарівною, тому дівчата у цей час ворожили за допомогою вінків на свою долю. Від того, куди попливе вінок, судили, куди дівчина піде заміж.
А ще у цю ніч найсміливіші шукали цвіту папороті, яка, вважалося, розквітає о півночі, загорається вогнем і тут же осипається. За повір'ям, тому, хто встигне зірвати квітку папороті, відкриваються заховані скарби, а сам він дістане чудодійну силу та знання. Уважалося, що в цю чарівну ніч відбуваються дива, тварини розмовляють людською мовою, дерева переходять з місця на місце та інше.
А ще, за народним віруванням, лікарські трави тільки тоді й виявляють справжню поміч, коли будуть зібрані в ніч під Івана Купала або рано-вранці з "іванівською" росою.
Саме до Свята Івана Купала зав. бібліотекою Дмитрієва І.П. та зав. клубом Попенко І.В. провели для дітей народознавчу годину "На Івана, на Купала" біля води.
Працівники культури розповіли історію свята, провели вікторину "Івана Купала". Дівчатам було запропоновано створити власний віночок з використанням різних трав.
Не варто забувати про справжній сенс свята і про глибокий зв'язок наших предків з природою.
